Респіраторні та шлунково-кишкові хвороби в свинарстві та методи їх контролю

Скачать

Котолуп Г. А. - старший лікар ветеринарної медицини ТОВ "АТ Біофарм"

 

                Методи інтенсивного вирощування свиней в умовах промислових технологій містять у  собі значну кількість різних стресових факторів (раннє відлучення поросят від свиноматок, перевезення і перегрупування тварин тощо), що призводить до виникнення стресових станів у поросят. Негативний вплив стресових факторів на молодняк свиней призводить до зниження неспецифічної резистентності організму, підвищення захворюваності патологіями заразної етіології. Так, за даними, у період дорощування та відгодівлі у поросят найчастіше реєструються респіраторні захворювання (бронхопневмонії заразної етіології) – 93% та хвороби шлунково-кишкового тракту (гастроентероколіти) – 6%. Це особливо виражено в зимовий період, що пов'язано з погіршенням умов годівлі та утриманням тварин.

                Основними збудниками респіраторних хвороб  є Mycoplasma hyopneumoniae, Haemophilus parasuis, а також Actinobacillus pleuropneumoniae. Основними збудниками шлунково-кишкових хвороб є Escherichia Coli, Clostridium Perfringens, Lawsonia tracellularis, Serpulina hyodysenteriae.

                В етіології респіраторних і шлунково-кишкових захворювань велике значення мають порушення зоогігієнічних і санітарних умов утримання поросят: висока вологість і мікробна забрудненість приміщення, протяги, підвищений вміст аміаку, вуглекислого газу, сірководню, переохолодження і перегрівання організму. Зазначені порушення мікроклімату є сильними стрес-факторами, які впливають на імунну систему тварин, що призводить до порушення бар'єрної функції легень, швидкому розмноженню мікрофлори в слизовій оболонці дихальних шляхів, розвитку ексудативних процесів і лейкоцитарної реакції. Це проявляється накопиченням ексудату в просвіті бронхів і альвеол. Стрес-фактори сприяють активізації умовно-патогенної вірусно-бактеріальної мікрофлори і, в свою чергу, призводять до важко протікаючих респіраторних захворювань.

                Вивчення видового складу і патогенних властивостей мікрофлори, виділеної з бронхолегеневих шляхів здорових, хворих або загиблих тварин, вказує на їх полімікробний склад в найрізноманітніших асоціаціях. При цьому найчастіше виділяють пневмококи, стрептококи, стафілококи, диплококи, сальмонели, пастерелли, протей, кишкову паличку. В останні роки багато дослідників відзначають збільшення захворюваності на пневмонію, викликану мікоплазмами та стрепто-стафілококовою мікрофлорою. У виникненні респіраторних і шлунково-кишкових хвороб (особливо в умовах промислової технології) істотне значення має стан природної резистентності та імунної реактивності організму поросят. Тривале транспортування молодняку з господарств-постачальників, їх завантаження і розвантаження, нові умови утримання і годівлі, тривале комплектування груп на комплексах і фермах призводять до зниження адаптаційних механізмів, природної резистентності організму і, як наслідок, підвищення сприйнятливості тварин до захворювань. Дія транспортного стресу може посилюватися при порушенні принципу "порожньо-зайнято”, що впливає на частоту захворюваності, яка і спостерігалася через 3-15 днів після прийому поросят на комплекс. Перехворівші поросята респіраторними та шлунково -кишковими захворюваннями призводять до значного пригнічення стану імунної системи - вторинному придбаному імунодефіциту, з одного боку, а також до активізації умовно-патогенної мікробної флори, яка розмножується на уражених клітинах верхніх дихальних шляхів і легенів, з іншого боку. Цей момент,  названий "вірусним ефектом проникнення" і підтверджує двофазність при респіраторних захворюваннях: спочатку протікає вірусна фаза, а потім - бактеріальна. Утримання мікрофлори організму у нормальному стані сприяє якісному перетравленню кормів, регулює обмін речовин, знешкоджує токсичні речовини, ін. На даний час розроблено багато методик боротьби із бактеріальними хворобами поросят. Основним принципом лікування більшості інфекцій є гальмування розвитку захворювання шляхом введення антибіотиків. Антибіотикотерапію часто застосовують без урахування чутливості збудника хвороби. Тобто застосовують антибіотики для лікування інфекційних захворювань, викликаних збудниками, на які вони не діють, незважаючи на те, що основне лікування в даному випадку необхідно проводити препаратами інших груп. Безпідставне використання того чи іншого препарату не лише є витратним та неефективним, але й може завдати шкоди і без того хворому організмові тварини. Крім того, антибіотики пригнічують не тільки патогенну, але й корисну мікрофлору, порушуючи рівновагу в середовищі мікроорганізмів, що призводить до дисбактеріозу, надмірному розвитку одноклітинних грибів та послабленню імунітету.

                Беручи до уваги власний досвід та досвід спеціалістів, для ефективності лікування інфекційних хвороб слід, перш за все, лабораторно визначити чутливість бактерії до певного ряду антибіотиків. Компанією ТОВ "АТ Біофарм" розроблено комплексні препарати для лікування респіраторних та шлунково-кишкових хвороб з урахуванням чутливості до бактеріальної флори такі, як ТИАМІКС® та СПЕЛІМІКС® ФОРТЕ, які мають високу лікувальну дію. До складу препарату ТИАМІКС® входить  тіамулін гідроген фумарат, лінкоміцин та спектиноміцин. Можна використовувати ТИАМІКС®, задаючи з кормом в дозі 1 кг препарату на 1 тону корму 5-7 днів підряд, або задавати з водою в дозі 0,5 кг на 1 тону питної води 5-7 днів підряд, вода з лікувальним препаратом повинна бути одним джерелом доступу води для поросят на весь курс лікування. СПЕЛІМІКС® ФОРТЕ має в своєму складі флорфенікол, лінкоміцин та спектиноміцин. Задається з кормом в дозі 1 кг препарату на 1 тону корма на протязі 7-10 днів. СПЕЛІМІКС® ФОРТЕ можна використовувати в гранульовані комбікорма, терапевтична концентрація лікарських речовин не втрачається під час грануляції - доведено на декількох свинокомплексах, які використовували цей препарат. Схеми лікування підбираються індивідуально під кожне господарство, це залежить від прояву хвороб та способу задавання препарату.

Котолуп Г. А. - старший лікар ветеринарної медицини ТОВ "АТ Біофарм"

 

                Методи інтенсивного вирощування свиней в умовах промислових технологій містять у  собі значну кількість різних стресових факторів (раннє відлучення поросят від свиноматок, перевезення і перегрупування тварин тощо), що призводить до виникнення стресових станів у поросят. Негативний вплив стресових факторів на молодняк свиней призводить до зниження неспецифічної

резистентності організму, підвищення захворюваності патологіями заразної етіології. Так, за даними, у період дорощування та відгодівлі у поросят найчастіше реєструються респіраторні захворювання (бронхопневмонії заразної етіології) – 93% та хвороби шлунково-кишкового тракту (гастроентероколіти) – 6%. Це особливо виражено в зимовий період, що пов'язано з погіршенням умов годівлі та утриманням тварин.

                Основними збудниками респіраторних хвороб  є Mycoplasma hyopneumoniae, Haemophilus parasuis, а також Actinobacillus pleuropneumoniae. Основними збудниками шлунково-кишкових хвороб є Escherichia Coli, Clostridium Perfringens, Lawsonia tracellularis, Serpulina hyodysenteriae.

                В етіології респіраторних і шлунково-кишкових захворювань велике значення мають порушення зоогігієнічних і санітарних умов утримання поросят: висока вологість і мікробна забрудненість приміщення, протяги, підвищений вміст аміаку, вуглекислого газу, сірководню, переохолодження і перегрівання організму. Зазначені порушення мікроклімату є сильними стрес-факторами, які впливають на імунну систему тварин, що призводить до порушення бар'єрної функції легень, швидкому розмноженню мікрофлори в слизовій оболонці дихальних шляхів, розвитку ексудативних процесів і лейкоцитарної реакції. Це проявляється накопиченням ексудату в просвіті бронхів і альвеол. Стрес-фактори сприяють активізації умовно-патогенної вірусно-бактеріальної мікрофлори і, в свою чергу, призводять до важко протікаючих респіраторних захворювань.

                Вивчення видового складу і патогенних властивостей мікрофлори, виділеної з бронхолегеневих шляхів здорових, хворих або загиблих тварин, вказує на їх полімікробний склад в найрізноманітніших асоціаціях. При цьому найчастіше виділяють пневмококи, стрептококи, стафілококи, диплококи, сальмонели, пастерелли, протей, кишкову паличку. В останні роки багато дослідників відзначають збільшення захворюваності на пневмонію, викликану мікоплазмами та стрепто-стафілококовою мікрофлорою. У виникненні респіраторних і шлунково-кишкових хвороб (особливо в умовах промислової технології) істотне значення має стан природної резистентності та імунної реактивності організму поросят. Тривале транспортування молодняку з господарств-постачальників, їх завантаження і розвантаження, нові умови утримання і годівлі, тривале комплектування груп на комплексах і фермах призводять до зниження адаптаційних механізмів, природної резистентності організму і, як наслідок, підвищення сприйнятливості тварин до захворювань. Дія транспортного стресу може посилюватися при порушенні принципу "порожньо-зайнято”, що впливає на частоту захворюваності, яка і спостерігалася через 3-15 днів після прийому поросят на комплекс. Перехворівші поросята респіраторними та шлунково -кишковими захворюваннями призводять до значного пригнічення стану імунної системи - вторинному придбаному імунодефіциту, з одного боку, а також до активізації умовно-патогенної мікробної флори, яка розмножується на уражених клітинах верхніх дихальних шляхів і легенів, з іншого боку. Цей момент,  названий "вірусним ефектом проникнення" і підтверджує двофазність при респіраторних захворюваннях: спочатку протікає вірусна фаза, а потім - бактеріальна. Утримання мікрофлори організму у нормальному стані сприяє якісному перетравленню кормів, регулює обмін речовин, знешкоджує токсичні речовини, ін. На даний час розроблено багато методик боротьби із бактеріальними хворобами поросят. Основним принципом лікування більшості інфекцій є гальмування розвитку захворювання шляхом введення антибіотиків. Антибіотикотерапію часто застосовують без урахування чутливості збудника хвороби. Тобто застосовують антибіотики для лікування інфекційних захворювань, викликаних збудниками, на які вони не діють, незважаючи на те, що основне лікування в даному випадку необхідно проводити препаратами інших груп. Безпідставне використання того чи іншого препарату не лише є витратним та неефективним, але й може завдати шкоди і без того хворому організмові тварини. Крім того, антибіотики пригнічують не тільки патогенну, але й корисну мікрофлору, порушуючи рівновагу в середовищі мікроорганізмів, що призводить до дисбактеріозу, надмірному розвитку одноклітинних грибів та послабленню імунітету.

                Беручи до уваги власний досвід та досвід спеціалістів, для ефективності лікування інфекційних хвороб слід, перш за все, лабораторно визначити чутливість бактерії до певного ряду антибіотиків. Компанією ТОВ "АТ Біофарм" розроблено комплексні препарати для лікування респіраторних та шлунково-кишкових хвороб з урахуванням чутливості до бактеріальної флори такі, як ТИАМІКС® та СПЕЛІМІКС® ФОРТЕ, які мають високу лікувальну дію. До складу препарату ТИАМІКС® входить  тіамулін гідроген фумарат, лінкоміцин та спектиноміцин. Можна використовувати ТИАМІКС®, задаючи з кормом в дозі 1 кг препарату на 1 тону корму 5-7 днів підряд, або задавати з водою в дозі 0,5 кг на 1 тону питної води 5-7 днів підряд, вода з лікувальним препаратом повинна бути одним джерелом доступу води для поросят на весь курс лікування. СПЕЛІМІКС® ФОРТЕ має в своєму складі флорфенікол, лінкоміцин та спектиноміцин. Задається з кормом в дозі 1 кг препарату на 1 тону корма на протязі 7-10 днів. СПЕЛІМІКС® ФОРТЕ можна використовувати в гранульовані комбікорма, терапевтична концентрація лікарських речовин не втрачається під час грануляції - доведено на декількох свинокомплексах, які використовували цей препарат. Схеми лікування підбираються індивідуально під кожне господарство, це залежить від прояву хвороб та способу задавання препарату.

Котолуп Г. А. - старший лікар ветеринарної медицини ТОВ "АТ Біофарм"

 

                Методи інтенсивного вирощування свиней в умовах промислових технологій містять у  собі значну кількість різних стресових факторів (раннє відлучення поросят від свиноматок, перевезення і перегрупування тварин тощо), що призводить до виникнення стресових станів у поросят. Негативний вплив стресових факторів на молодняк свиней призводить до зниження неспецифічної

резистентності організму, підвищення захворюваності патологіями заразної етіології. Так, за даними, у період дорощування та відгодівлі у поросят найчастіше реєструються респіраторні захворювання (бронхопневмонії заразної етіології) – 93% та хвороби шлунково-кишкового тракту (гастроентероколіти) – 6%. Це особливо виражено в зимовий період, що пов'язано з погіршенням умов годівлі та утриманням тварин.

                Основними збудниками респіраторних хвороб  є Mycoplasma hyopneumoniae, Haemophilus parasuis, а також Actinobacillus pleuropneumoniae. Основними збудниками шлунково-кишкових хвороб є Escherichia Coli, Clostridium Perfringens, Lawsonia tracellularis, Serpulina hyodysenteriae.

                В етіології респіраторних і шлунково-кишкових захворювань велике значення мають порушення зоогігієнічних і санітарних умов утримання поросят: висока вологість і мікробна забрудненість приміщення, протяги, підвищений вміст аміаку, вуглекислого газу, сірководню, переохолодження і перегрівання організму. Зазначені порушення мікроклімату є сильними стрес-факторами, які впливають на імунну систему тварин, що призводить до порушення бар'єрної функції легень, швидкому розмноженню мікрофлори в слизовій оболонці дихальних шляхів, розвитку ексудативних процесів і лейкоцитарної реакції. Це проявляється накопиченням ексудату в просвіті бронхів і альвеол. Стрес-фактори сприяють активізації умовно-патогенної вірусно-бактеріальної мікрофлори і, в свою чергу, призводять до важко протікаючих респіраторних захворювань.

                Вивчення видового складу і патогенних властивостей мікрофлори, виділеної з бронхолегеневих шляхів здорових, хворих або загиблих тварин, вказує на їх полімікробний склад в найрізноманітніших асоціаціях. При цьому найчастіше виділяють пневмококи, стрептококи, стафілококи, диплококи, сальмонели, пастерелли, протей, кишкову паличку. В останні роки багато дослідників відзначають збільшення захворюваності на пневмонію, викликану мікоплазмами та стрепто-стафілококовою мікрофлорою. У виникненні респіраторних і шлунково-кишкових хвороб (особливо в умовах промислової технології) істотне значення має стан природної резистентності та імунної реактивності організму поросят. Тривале транспортування молодняку з господарств-постачальників, їх завантаження і розвантаження, нові умови утримання і годівлі, тривале комплектування груп на комплексах і фермах призводять до зниження адаптаційних механізмів, природної резистентності організму і, як наслідок, підвищення сприйнятливості тварин до захворювань. Дія транспортного стресу може посилюватися при порушенні принципу "порожньо-зайнято”, що впливає на частоту захворюваності, яка і спостерігалася через 3-15 днів після прийому поросят на комплекс. Перехворівші поросята респіраторними та шлунково -кишковими захворюваннями призводять до значного пригнічення стану імунної системи - вторинному придбаному імунодефіциту, з одного боку, а також до активізації умовно-патогенної мікробної флори, яка розмножується на уражених клітинах верхніх дихальних шляхів і легенів, з іншого боку. Цей момент,  названий "вірусним ефектом проникнення" і підтверджує двофазність при респіраторних захворюваннях: спочатку протікає вірусна фаза, а потім - бактеріальна. Утримання мікрофлори організму у нормальному стані сприяє якісному перетравленню кормів, регулює обмін речовин, знешкоджує токсичні речовини, ін. На даний час розроблено багато методик боротьби із бактеріальними хворобами поросят. Основним принципом лікування більшості інфекцій є гальмування розвитку захворювання шляхом введення антибіотиків. Антибіотикотерапію часто застосовують без урахування чутливості збудника хвороби. Тобто застосовують антибіотики для лікування інфекційних захворювань, викликаних збудниками, на які вони не діють, незважаючи на те, що основне лікування в даному випадку необхідно проводити препаратами інших груп. Безпідставне використання того чи іншого препарату не лише є витратним та неефективним, але й може завдати шкоди і без того хворому організмові тварини. Крім того, антибіотики пригнічують не тільки патогенну, але й корисну мікрофлору, порушуючи рівновагу в середовищі мікроорганізмів, що призводить до дисбактеріозу, надмірному розвитку одноклітинних грибів та послабленню імунітету.

                Беручи до уваги власний досвід та досвід спеціалістів, для ефективності лікування інфекційних хвороб слід, перш за все, лабораторно визначити чутливість бактерії до певного ряду антибіотиків. Компанією ТОВ "АТ Біофарм" розроблено комплексні препарати для лікування респіраторних та шлунково-кишкових хвороб з урахуванням чутливості до бактеріальної флори такі, як ТИАМІКС® та СПЕЛІМІКС® ФОРТЕ, які мають високу лікувальну дію. До складу препарату ТИАМІКС® входить  тіамулін гідроген фумарат, лінкоміцин та спектиноміцин. Можна використовувати ТИАМІКС®, задаючи з кормом в дозі 1 кг препарату на 1 тону корму 5-7 днів підряд, або задавати з водою в дозі 0,5 кг на 1 тону питної води 5-7 днів підряд, вода з лікувальним препаратом повинна бути одним джерелом доступу води для поросят на весь курс лікування. СПЕЛІМІКС® ФОРТЕ має в своєму складі флорфенікол, лінкоміцин та спектиноміцин. Задається з кормом в дозі 1 кг препарату на 1 тону корма на протязі 7-10 днів. СПЕЛІМІКС® ФОРТЕ можна використовувати в гранульовані комбікорма, терапевтична концентрація лікарських речовин не втрачається під час грануляції - доведено на декількох свинокомплексах, які використовували цей препарат. Схеми лікування підбираються індивідуально під кожне господарство, це залежить від прояву хвороб та способу задавання препарату.

Все статьи »
Свежие статьи