Дослідження терапевтичної ефективності розчину фенбендазолу при гельмінтозах свиней

Скачать

Дослідження терапевтичної ефективності розчину фенбендазолу при  гельмінтозах свиней

УДК  615:619.45

 Соколов Ю.В., к.фарм.н., начальник наукового відділу

Микитин Ю.В., к.с.-госп.н., начальник відділу «Регіональне представництво в м.Львів»

ТОВ «АТ Біофарм», м.Харків

 

Проведені клінічні дослідження ефективності  перорального препарату фенбендазолу у формі справжнього розчину.  Застосування препарату забезпечує повне знищення аскарид,

езофагостом та стронгилоїдів навіть після одноразового використання. Для остаточного знищення паразитів  Trichuris suis необхідно застосовувати препарат дві доби поспіль.

Ключові слова : гельмінтоз, фенбендазол, пероральний

          Ефективна боротьба з інвазійними хворобами сільськогосподарських тварин в Україні можлива лише за наявності високоефективних антигельмінтних засобів. Нажаль, арсенал вітчизняних протипаразитарних препаратів доволі обмежений. За роки незалежності вчені та виробники країни запропонували невелику кількість нових лікарських засобів для сільськогосподарських тварин, що призвело до поступового насичення українського ринку дорогими імпортними препаратами. Ситуація ускладнюється тим, що українські підприємства переважно виробляють  препарати-дженерики і практично не займаються розробкою оригінальних препаратів. Це призводить до того, що відставання  українських підприємств від їх закордонних конкурентів дедалі зростає.

         Очевидно, що єдиний шлях до ефективного лікування тварин, хворих на інвазійні захворювання — це забезпечення їх власників сучасними, високоефективними та доступними за ціною ветеринарними препаратами. Досягти цієї мети можливо тільки за умов розробки та впровадження сучасних препаратів вітчизняного виробництва.

         До ефективних антигельмінтиків належать речовини із групи бензімідазолів. Бензімідазоли і пробензімідазоли  широко використовуються в ветеринарній практиці в зв´язку з їх незначною токсичністю (їх терапевтичний індекс може сягати 60, а, наприклад, у левамізолу – всього 4). Похідні бензімідазолу ефективні здебільшого проти нематод, і у меншій мірі проти цестод і трематод. Вони діють як інгібітори полімеризації тубуліну, фіксуючи бета-тубулін і руйнуючи мікроканали в клітинах кишківника нематод або цестод, что призводить до їх загибелі. Вважають, що механізм їхньої дії також пов´язаний з порушеннями енергетичного обміну [11]. Вони також вбивають гельмінтів, викликаючи дезорганізацію великої кількості скелетоформуючих клітин і клітин епітелію травоходу в нематод.

         На початку 1970-х років співробітники фірми "Хехст АГ" (Германія) синтезували фенбендазол, що виявився одним з найбільш ефективних антигельмінтиків з широким спектром  дії  [1,2,4-7]. На сьогодняшний день фенбендазол виробляють в декількох лікарських формах для перорального застосування : суспензії, емульсії, грануляти, порошки. До недоліків суспензій та емульсій можна віднести їх  схильність до розшарування під час зберігання.  При розшаруванні суспензій можливе утворення щільного осаду діючої речовини.

         ТОВ «АТ Біофарм» на основі фенбендазолу був створений  «Фенотал» - перший  препарат для перорального застосування у формі  розчину, який утворює мікросуспензію діючої речовини при змішуванні з питною водою. Це дозволяє  уникнути розшарування і  препарат є фізично стабільний протягом зберігання та придатний для застосування з питною водою.

         Матеріали та методи

Виробничі дослідження препарату «Фенотал» проводили на свинях агропідприємства в Тернопільскій області. Клінічні випробування препарату проводили в наступних напрямках:

- виявлення паразитоносійства (якісний та кількісний склад збудників) у тварин;

- дослідження терапевтичного ефекту в виробничих умовах.

Копроскопічні дослідження фекалій проводили за методом Фюллеборна. Підрахунок кількості яєць гельмінтів в 1 г фекалій проводили за методом Трача. Екстенсивність інвазії (ЕІ) визначали як відношення кількості тварин, що одужали, до кількості хворих, виражене у відсотках. Інтенсивність інвазії  (ІІ) визначали за кількістю яєць гельмінтів в 5 краплях флотаційної рідини [3]. Екстенсефективність препарату (ЕЕ) розраховували як кількість дегельмінтизованих тварин у відсотках, які повністю звільнилися від паразитів [8].

Дослідження наявності та інтенсивності інвазії проводили до обробки тварин препаратом і через 14 діб після обробки. Були виявлені Ascaris suum, Trichuris suis, Oesophagostomum dentatum, Metastrongylus spp., Strongyloides ransomi. Інтенсивність інвазії складала від 5 до 30 яєць в 1 г фекалій.

Для досліджень було сформовано 5 груп свиней віком 3 місяці, вагою 45 — 50 кг, по 10 голів у кожній групі. Група №1 була контролем і не отримувала ніяких препаратів. Дослідні групи №№ 2-5 отримували «Фенотал» з розрахунку 7,5  або  10,0 мг діючої речовини (ДР) на 1 кг маси тіла (табл.1).

Таблиця 1.

Схема експерименту 

 Результати та обговорення

Результати якісного та кількісного дослідження гельмінтної інвазії до обробки викладені в табл.2.

Результати копроскопії  через 14 діб після обробки тварин препаратом викладено в табл. 3-5. 

Таблиця 2.

                                                     Копроскопія калу свиней по методу Трача (група №1) 

Збудник

ЕІ, %

ІІ, яєць

Ascaris suum

90

25

Trichuris suis

60

15

Oesophagostomum dentatum

50

11

Strongyloides ransomi

80

15

Таблиця 3. 

Терапевтична ефективність «Феноталу» за дози 7,5 мг/кг одноразово (група №2)

Вид гельмінтів

Заражено

До дегельмінтизації

Після дегельмінтизації

ЕЕ препарату, %

К-ть голів

ЕІ, %

ІІ, яєць

К-ть голів

ЕІ, %

ІІ, яєць

Ascaris suum

10

100

21

5

50

7

50

Trichuris suis

7

70

18

4

40

10

42,8

Oesophagostomum dentatum

8

80

14

6

60

8

25

Strongyloides ransomi

3

30

9

1

10

2

66,6

Таблиця 4. 

Терапевтична ефективність «Феноталу» за дози 7,5 мг/кг дві доби поспіль (група №3)

Вид гельмінтів

Заражено

До дегельмінтизації

Після дегельмінтизації

ЕЕ препарату, %

К-ть голів

ЕІ, %

ІІ, яєць

К-ть голів

ЕІ, %

ІІ, яєць

Ascaris suum

10

100

30

0

0

0

100

Trichuris suis

8

80

14

0

0

0

100

Oesophagostomum dentatum

9

90

11

4

40

9

55,5

Strongyloides ransomi

2

20

5

0

0

0

100

 

Таблиця 5. 

Терапевтична ефективність «Феноталу» за дози 10 мг/кг одноразово (група №4)

Вид гельмінтів

Заражено

До дегельмінтизації

Після дегельмінтизації

ЕЕ препарату, %

К-ть голів

ЕІ, %

ІІ, яєць

К-ть голів

ЕІ, %

ІІ, яєць

Ascaris suum

10

100

32

0

0

0

100

Trichuris suis

10

100

11

0

0

0

100

Oesophagostomum dentatum

7

70

14

3

30

4

57,1

Strongyloides ransomi

1

10

3

0

0

0

100

Таблиця 6. 

Терапевтична ефективність «Феноталу» за дози 10 мг/кг дві доби поспіль (група №5)

Вид гельмінтів

Заражено

До дегельмінтизації

Після дегельмінтизації

ЕЕ препарату, %

К-ть голів

ЕІ, %

ІІ, яєць

К-ть голів

ЕІ, %

ІІ, яєць

Ascaris suum

10

100

23

0

0

0

100

Trichuris suis

8

80

11

0

0

0

100

Oesophagostomum dentatum

8

80

8

0

0

0

100

Strongyloides ransomi

3

30

5

0

0

0

100

Висновки

         Одноразове використання “Феноталу” в дозі 7,5 мг/кг не забезпечує повне знищення паразитів (табл.3).

         Результати досліджень свідчать, що ефективність препарату «Фенотал» проти аскарид, трихурисів та стронгилоїдів є вищою, ніж проти езофагостом. Повне знищення паразитів цього виду досягається тільки при дворазовому застосуванні препарату у дозі 10 мг/кг ДР. Для знищення аскарид, трихурисів та стронгилоїдів достатньо одноразової обробки препаратом у дозі 10 мг/кг ДР або дворазової — у дозі 7,5 мг/кг ДР (табл.3-6).

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ :

1. Baeder C., Bahr H., Christ 0., Duwel D., Kellner H.-M.,Kirsch R., Loewe H., Schultes E., Schutz E., lesten H. Fenbendazole: A New, Highly Effective anthelmintic.- Experientia, 1974, N 7, p.753-754.

2.  Loewe H., Urbanietz J. Fenbendazole. I. Structure-activity relationships.- Pestic. Sci., 1977, N 5, p.544-549.

3. Галат В.Ф., Березовський А.В., Прус М.П., Сорока Н.М. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин // К., Урожай, 2009. - 363с.

Демидов Н.В. Основные этапы изучения антгельминтных средств.- Сб. науч. тр. Моск. вет. акад., 1977 (1978), т.94, с.28-32.

4. Демидов Н.В. Новые антгельминтики (обзор).- Сельское хозяйство за рубежом, 1979, №6, с.50-53.

5. Демидов Н.В. Новые антгельминтики и их применение в животноводстве.- В кн.: Паразитарные болезни с.-х. животных и меры борьбы с ними. Алма-Ата, 1979, с.49-51.

6. Демидов Н.В., Потемкина В.А. Справочник по терапии и профилактике гельминтозов животных.- М.: Колос, 1980, 240 с.

7. Демидов Н.В, Антгельминтики в ветеринарии.- М,: Колос,1982, с.265-273.

8. Кузьмін А.А. Антгельминтики в ветеринарной медицине // К. : Аквариум Лтд, 2004. - 144с.

9. Методичні рекомендації “Вивчення специфічної активності протимікробних лікарських засобів”. - Київ, 2004р.

10. Наказ МОЗ України №167 від 05.04.2007р. про затвердження методичних вказівок “Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів”.

11. Носик Т.С., Ястреб В.Б. Механизм действия антгельминтиков. Матер. Восьмого международного конгресса по проблемам ветеринарной медицины мелких домашних животных. М.,2000. с.168-172.

Все статьи »
Свежие статьи